зіжмакати
Смотреть что такое "зіжмакати" в других словарях:
жмакати — аю, аєш і жмакува/ти, у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Захоплюючи, здавлюючи який небудь предмет руками, м яти, псувати його форму. 2) розм. Те саме, що жувати 1) … Український тлумачний словник
жмакати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
зіжмакати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
пожмакувати — дієслово недоконаного виду потроху жмакати пожмакувати дієслово доконаного виду зіжмакати … Орфографічний словник української мови
жмакання — я, с. Дія за знач. жмакати … Український тлумачний словник
жмакатися — ається, недок. 1) Втрачати свою нормальну форму, збиратись у складки, зморшки. 2) Пас. до жмакати 1) … Український тлумачний словник
жмакувати — див. жмакати … Український тлумачний словник
зжмаканий — зіжма/каний, а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до зжмакати, зіжмакати. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
зібгати — і рідше зобга/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Зім яти, зіжмакати що небудь жужмом. || перен. Приховати, затамувати (почуття). 2) Певним чином зігнути, скласти що небудь. 3) Зліпити, виробити що небудь із тіста. 4) перен. Зробити, створити,… … Український тлумачний словник
зім'яти — мну/, мне/ш, док., перех. 1) Необережно поводячись із чимось, торкаючись чого небудь, зробити нерівним, зібганим. || Зібгати, зіжмакати що небудь жужмом. || Дуже пошкодити ударами, поштовхами; побити, попсувати. || безос. || Покрити складками,… … Український тлумачний словник
